ВЫБЕРИТЕ ЯЗЫК
CHOOSE LANGUAGE
选择你的语言

РУССКИЙ ENGLISH 繁體中文

«Дивний сад» Юзефа Мехоффера

| 01:32
Арт-статьи: Юзеф Мехоффер,  Дивний сад (Dziwny ogród), 1902-1903, олія, полотно, 217x208 см. Національний музей у Варшаві.
Юзеф Мехоффер, Дивний сад (Dziwny ogród), 1902-1903, олія, полотно, 217x208 см. Національний музей у Варшаві.

Картина залита сонцем, насичена яскравими кольорами літа, радістю і безтурботністю, від неї важко відірвати погляд: чим довше дивишся, тим більше хочеш опинитися поруч з персонажами серед соковитої зелені та квітів, а навіть більше – сховатися під тінню дерев і спостерігати за гігантською бабкою.

«Дивний сад (Dziwny ogród)» Юзефа Мехоффера, без сумніву, виходить за межі портрету найближчих осіб художника – це незвикле і одне з найважливіших полотен польського модернізму, яке і сьогодні викликає захоплення та зачаровує своєю художньою красою. Картина була створена під час літнього відпочинку художника та його родини в Siedlcu, місто в Польщі, у 1902 році (остаточно була завершена в 1903, про що свідчить напис).

На полотні представлено три особи: дружину і сина художника та няню дитини. Відкритість сцени до глядача поєднана з інтимним характером картини, адже тільки рідні могли так безтурботно позувати художнику, а він, в свою чергу, ніби відкриває нам завісу свого особистого, щасливого життя (радісне дитя, кохана і закохана дружина). Вісь композиції визначена діагоналлю, яку художник створив за допомогою стежки, що зникає в глибині саду. Постаті ніби виринають з алеї, затіненої кронами яблунь, і прямують в напрямку глядача на залиту сонцем відкриту галявину.

Наш погляд привертає постать оголеного хлопчика, який обережно ступає по м’якій траві та тримає в піднятих руках довгі гілки рожево-червоних мальв. Хлопчик ніби скупався в сонці та випромінює і відбиває сонячне світло, що викликає замилування дитячою красою та невинністю. За малям йде мама, одягнена в елегантну сапфірову сукню та капелюх. Жінка представлена збоку саду і частково захована в тіні, тільки нижній край її сукні освітлений сонцем. З піднятою і легко нахиленою головою вона дивиться в бік глядача, а може, чоловіка-художника; лівою рукою тримає сукню, а правою тягнеться в напрямку гілок яблуні, густо обліплених фруктами. В глибині тінистої алейки видніється постать няні – дівчина одягнена в народний краківський стрій та освітлена поодинокими променями сонця, що падають через крони дерев.

Арт-статьи: Юзеф Мехоффер,  Дивний сад (Dziwny ogród), фрагмент. Національний музей у Варшаві.
Юзеф Мехоффер, Дивний сад (Dziwny ogród), фрагмент. Національний музей у Варшаві.
Арт-статьи: Юзеф Мехоффер,  Дивний сад (Dziwny ogród), фрагмент. Національний музей у Варшаві.
Юзеф Мехоффер, Дивний сад (Dziwny ogród), фрагмент. Національний музей у Варшаві.
Арт-статьи: Юзеф Мехоффер,  Дивний сад (Dziwny ogród), фрагмент. Національний музей у Варшаві.
Юзеф Мехоффер, Дивний сад (Dziwny ogród), фрагмент. Національний музей у Варшаві.

На картині панує атмосфера літа: соковита зелень дерев та трави, різнокольорові квіти, яскраве сонце, гілки, що нахиляються під тягарем стиглих плодів. Характерною особливістю полотна є обмеження кругозору глядача: він дивиться зверху, з невеликої відстані в глибину саду, не охоплюючи поглядом його меж. Зір глядача скерований від основних постатей в глибину алеї за допомогою гірлянд із квітів та стовбурів дерев, що віддаляються.

Але сад дивує не лише своїми яскравими барвами. Елементом, що порушує гармонію і спокій картини, та водночас викликає певне здивування, зачарування, може, навіть, неспокій, є гігантська бабка, накладена поверх полотна. Написана цілком натуралістично, але на фоні саду здається повністю сторонньою, такою, що не пасує до краєвиду і постатей, котрі прогулюються в саду, які її, власне, і не помічають. Можливо, вона є своєрідним відбитком присутності самого художника? Її наявність також можна пояснити появою комахи перед очима Мехоффера, який дивиться на дружину та сина, під час роботи над картиною. Бабку можна також сприймати як елемент, який демонструє умовність всього зображеного, оскільки вона є повністю плоскою і таким чином не знаходиться в межах картини, вона ніби суперечить засадам її конструкції. Бабка – прекрасна але в той же час грізна певною мірою, безсумнівно, що вона створює таємничу ауру Дивного саду, важливу ознаку даного полотна, а її краса полягає також в загадковості.

Арт-статьи: Юзеф Мехоффер,  Дивний сад (Dziwny ogród), фрагмент. Національний музей у Варшаві.
Юзеф Мехоффер, Дивний сад (Dziwny ogród), фрагмент. Національний музей у Варшаві.

Однак, сила даної картини заключається, в першу чергу, в тому, що незалежно від знань на тему автора та обставин створення даного твору, глядач помічає в ньому правдиву красу, що інтригує та викликає сугестії якихось невловимих значень.

Література
Agnieszka Morawińska, Hortus deliciarum Józefa Mehoffera, [w:] "Ars auro prior. Studia Ioanni Białostocki sexagenario dicata", Warszawa 1981
Wiesław Juszczak, Malarstwo polskie. Modernizm, Warszawa 1977.