ВЫБЕРИТЕ ЯЗЫК
CHOOSE LANGUAGE
选择你的语言

РУССКИЙ ENGLISH 繁體中文

Картина для племінника…

| 00:02
Арт-статьи: Вінсент Ван Гог. Квітучі гілки мигдалю. Сен-Ремі, березень 1890. Полотно, олія. 77х92. Музей Ван Гога, Амстердам
Вінсент Ван Гог. Квітучі гілки мигдалю. Сен-Ремі, березень 1890. Полотно, олія. 77х92. Музей Ван Гога, Амстердам

Більшість людей завжди цікавить, що саме надихало художника на створення тієї чи іншої картини, який інший (відомий лише художнику посил) захований в роботах митця… Чим більше ми знаємо про художника, тим більше це впливає на наше сприйняття його творчості. Іноді, прочитавши автобіографію або спогади його близьких людей, ми ще більше цікавимося творами митця, починаємо сприймати його як живу людину, чимось подібну до нас, також далеко не без недоліків…

Картини Вінсента Ван Гога – миттєвий візерунок внутрішнього світу – говорять самі за себе, говорять сильно і виразно. Не потрібно їх постійно прив’язувати до психологічних оповідань про життя художника в сенсаційний і сентиментальний спосіб. Але водночас його роботи нерозривно пов’язані з біографією художника. Така, власне, картина – увіковічення на полотні внутрішнього світу і представлення складних до розшифрування, але інтенсивних внутрішніх переживань – була створена в лютому 1890 року в Сен-Ремі (Saint-Rémy). Кілька місяців раніше Вінсент отримав листа від Йо (Йоганни) дружини Тео, в якому повідомлялось, що вона з братом очікують народження хлопчика і хочуть назвати його Вінсентом на честь художника. Ван Гог відповів – по перше, звідки така певність, що буде хлопчик; по друге, що їхня мати, напевно, хотіла б назвати маленького на честь їхнього батька (тобто теж Тео). Після цього художник готувався стати дядьком і продовжува робити те, що мав робити – малювати картини… Коли ж дізнався, що на світ з’явився хлопчик, Вінсент вирішив створити для племінника картину квітучого мигдалю (який саме тоді почав квітнути), щоб потім подарувати для спальної кімнати малого Вінсента.

Двома роками раніше художник намалював дві невеликі картини – «Гілка квітучого мигдалю у склянці» і «Книга та квітуча гілка мигдалю у склянці». Цього разу з’явилася велика і вирафінована робота – великі гілки мигдалю з білими квітами на фоні вражаюче блакитного неба. Це, справді, Японія Ван Гога, – квіти намальовані виразно, а гілки переплітаються в складні візерунки. Картину Вінсент малював, стоячи під деревом, дивлячись вгору, дуже ретельно, довго і старанно. Він був задоволений своєю роботою, яка свідчила про певність руки, ока, а також прецизійність задуму.

Арт-статьи: Вінсент Ван Гог. Гілка квітучого мигдалю у склянці. 1888. Полотно, олія. 24х19. Музей Ван Гога, Амстердам
Вінсент Ван Гог. Гілка квітучого мигдалю у склянці. 1888. Полотно, олія. 24х19. Музей Ван Гога, Амстердам
Арт-статьи: Вінсент Ван Гог. Книга та квітуча гілка мигдалю у склянці. 1888. Полотно, олія. 24х19. Приватна колекція
Вінсент Ван Гог. Книга та квітуча гілка мигдалю у склянці. 1888. Полотно, олія. 24х19. Приватна колекція

Художник хотів намалювати цілу серію дерев, що розквітають, а оскільки мигдаль починає цвісти в лютому, то у Вінсента ще був час, щоб зобразити інші квітучі дерева. Роком раніше за станом здоров’я Ванг Гог не зміг реалізувати цю ідею, тепер же він мав намір надробити. Але і цього разу його мрії не здійснилися – наступного дня по тому, як картину було завершено, у художника розпочався новий напад хвороби (цього разу найдовший), коли ж Вінсент повернувся в кінці квітня до роботи – дерева вже відцвіли.

Намальовану для племінника картину можна вважати прекрасним зображенням природи в її розквіті. Напад хвороби, який наступив наступного дня, коментували по-різному. Шукали, звичайно, і пояснення хвороби Ван Гога, щоб витлумачити його мистецтво. Але як перше так і друге питання не можемо з’ясувати однозначно, можемо лише наблизитися до розуміння через максимально правдивий опис фактів. На мою думку, психоаналіз не є властивою формою для дослідження діяльності художника та творів мистецтва. До Вінсента Ван Гога такі категорії завжди застосовували, в даному випадку – комплекс батька, брат художника, який помер за рік перед ним, теж на ім’я Вінсент, а тепер з’явився ще один Вінсент, який має заступити його в серці брата. Такі пояснення звучать несерйозно, але, напевно, можна погодитися з висновком психоаналітика та літературного критика Charles Mauron, що напади Вінсента були завжди пов’язані з важливими змінами в особистому житті Тео: заручини, весілля, народження сина. Факти не завжди відповідають цій послідовності подій. Але легко помітити і зрозуміти, що вразливе серце Ван Гога реагувало на такі події страхом втрати духовний зв'язок з братом, до якого він писав листи все своє життя. Але завжди художник прагнув подолати свої нервові переживання, відкрити серце не лише Тео, а і його родині…

Вразливе серце, геніальне полотно… Шкода, що через хворобу не з’явилися інші квітучі дерева, намальовані Вінсентом, можемо тільки здогадуватися, дивлячись на «Квітучі гілки мигдалю» і малювати в своїй уяві (у кожного, мабуть, буде по-різному), якими вони могли би бути прекрасними…

Література:
Ван Гог. Письма к брату Тео
Wojciech Karpiński. Fajka van Gogha
Великие художники. Винсент Ван Гог. Часть 1. Киев, 2003